Міжнародно-правовий аналіз і розробка міжнародних комерційних договорів

Використання компаній-нерезидентів у договірних відносинах і укладання угод відносно майна, що перебуває за кордоном, вимагає враховувати особливості місцевого законодавства й міжнародного права.


В остаточному підсумку це важливо:

• Для операцій з незалежними контрагентами — знижуються ризики зловживання правом і введення в оману з боку контрагентів, а також виробляються ефективні засоби правового захисту шляхом аналізу передбачених засобів забезпечення виконання зобов'язань за угодою, визначення як застосовного права, так і підсудності суперечок. Крім того, грамотно складений угода є однією із складових іміджу солідної компанії.
• " Для операцій усередині групи підприємств — мінімізація ризиків визнання угоди недійсної по підставах удавання, визнання підприємств афілійованими структурами, застосування обмежень, пов'язаних із трансферним ціноутворенням та ін.

Застосовне право

В умовах глобального бізнесу нелегко визначити, яким правом буде регулюватися договір і його складові: правоздатність сторін, їхні права й обов'язки, порядок укладання договору і його форма, відповідальність сторін.
Навіть, якщо сторони вибрали застосовне право й зробили на це вказівку у договорі, до договору й до відносин сторін можуть застосовуватися норми права інших країн, наприклад:

• Для встановлення правоздатності сторін і з'ясування питання, чи володіла особа, що підписала договір відповідними повноваженнями, як правило, застосовується право країни реєстрації або громадянства даної особи або право країни основного місця діяльності контрагента (lex personalis, lex loci activitis);
• Для з'ясування питання, чи був укладений контракт і чи не є він недійсним, можуть застосовуватися правила країни місця укладання контракту. Так, сторони вибирають англійське право, але місцем укладання договору залишають, наприклад, “м.Москва”, що може зажадати дотримання й російських правил щодо укладання угод (необхідність реєстрації договору й інших вимог до форми договору) (lex loci contractus, lex loci actus);
• Якщо угода пов'язана із правами на нерухоме майно, необхідно враховувати правила країни місцезнаходження такого майна (lex rei sitae);
• Також необхідно відслідковувати застосування імперативних норм права третіх країн, які так чи інакше пов'язані з договором.

Вибір суду

Витрати на ведення судових справ в іноземній державі, як правило, дуже високі через географічну віддаленість, необхідність залучення місцевих юристів, незнання мови судочинства. Так, у випадку виникнення суперечки по угодах з популярними в нас кіпрськими компаніями, справа може бути розглянуто кіпрським державним судом грецькою мовою.
Для зниження витрат у договорі докладно розписується порядок розгляду й вирішення суперечки між сторонами, що може включати:

• Порядок подання претензії;
• Залучення незалежного посередника;
• Передача суперечки на розгляд у третейський суд і, як окремий випадок, розгляд суперечки в міжнародному комерційному арбітражі.

Не завжди умова про передачу розгляду суперечки в міжнародний комерційний арбітражний суд визначається дійсною, наприклад, у випадках коли неправильно вказується назва судового органа, його місцезнаходження. Так, недостатньо написати, що суперечки будуть розглядатися в лондонському або стокгольмському арбітражі, важливо вказати правильну назву. Для першого, це “the London Court of International Arbitration“, для Стокгольма це “the Arbitration Institute of the Stockholm Chamber of Commerce“.
У цьому випадку скривдженій стороні доведеться звертатися в суд за місцем перебування відповідача, що може істотно ускладнити захист порушених прав.
Крім того, навіть у випадку прийняття іноземним судом позитивного рішення у справі, необхідно враховувати перспективи визнання й виконання рішення іноземного суду в іншій країні, відповідно наявність міжнародних конвенцій і договорів про правову допомогу, укладених країнами винесення й виконання рішення.


Мова договору

Найчастіше текст договору на різних мовах навмисно або ненавмисно може мати різне значеннєве і юридичне навантаження. Тому важливо визначити основну мову договору (наприклад, англійська — основна мова, а російська — переклад) і перевіряти, чи дійсно ключові умови договору, формулювання яких прийнятне у російському варіанті, сформульовані у повній відповідності до тексту договору основною мовою.


Податкові наслідки

Укладення договорів з резидентами тієї або іншої країни може впливати на податковий статус компанії-контрагента. Або, наприклад, для висновку договорів купівлі-продажу товарів з контрагентами у країнах ЄС, необхідно враховувати порядок податкової реєстрації по ПДВ у країнах ЄС. Крім того, сам договір повинен бути складений таким чином, щоб виключити можливість трактування договору податковими органами як договору, спрямованого лише на мінімізацію оподатковування, і перекваліфікації угоди у угоду з додатковим нарахуванням податків.


Валютні обмеження

Незважаючи на ліберальний характер нового закону РФ про валютне регулювання, необхідно враховувати, чи не будуть розрахунки за договором ставитися до валютних операцій, у відношенні яких необхідно відкривати спеціальні рахунки й резервувати до 100% суми платежу по угоді.


Відповідальність і засоби забезпечення виконання зобов'язань

Саме у питаннях визначення відповідальності сторін, як правило, виявляється найбільша кількість “підводних каменів”, тому що тлумачення юридичних понять у договорі розрізняється залежно від того, яке право буде вважатися застосовним у цьому випадку. Так, наприклад, умова про неустойку може бути визнана недійсною за англійським правом.


Основні види міжнародних комерційних договорів

• Договір купівлі-продажу товарів;
• Договір про надання послуг;
• Договір про надання позики/ кредиту;
• Договір про передачу акцій/ часток;
• Договір агентування.