Податкове планування. Оптимізація оподатковування під час імпортно-експортних операцій.

Михайло Горлов, фахівець міжнародно-правового департаменту компанії Tax Consulting U.K.

Одним із найбільш широко розповсюджених засобів використання офшорних компаній є імпортно-експортні операції. У таких операціях дуже часто використається реінвойсинг — заниження або завищення вартості товару (або “transfer pricing“ — трансферне ціноутворення), що дозволяє перемістити основний дохід, відповідно і прибуток, з юрисдикції з високим оподатковуванням в офшорну зону або в юрисдикцію з пільговим режимом оподатковування. З метою досягнення мінімізації оподатковуваного прибутку в ланцюжок операцій між двома або більше фірмами вводиться офшорна структура (компанія-посередник).


Експортні операції

Наприклад. Російська фірма експортує товар іноземної за ціною 140 USD за одиницю товару. Прибуток, що при цьому одержує російська фірма, — 20 USD за одиницю товару. Відповідно, російська фірма повинна сплатити податок з отриманого прибутку.

У даній ситуації можливе наступне рішення. Російська фірма створює компанію, зареєстровану в офшорній юрисдикції (при цьому в компанії можуть бути номінальні директора та акціонери, отже факт аффілійованості офшорної компанії з російською фірмою встановити практично неможливо. Крім того, у більшості офшорних юрисдикцій існують тверді закони, що стосуються нерозголошення конфіденційної інформації про директорів, акціонерів і реальних власників), і експортний контракт укладається з цією офшорною компанією, але за ціною 130 USD за одиницю товару.

Таким чином, прибуток російської компанії знижується до 10 USD. Після чого, офшорна компанія продає товар за старою ціною 140 USD. Прибуток, отриманий офшорною компанією, у силу особливого режиму оподатковування, податком не обкладається. Основна частина прибутку накопичується на рахунку офшорної компанії. Причому рахунок такої компанії може бути відкритий в іноземному банку з усіма супутніми сервісами: дистанційним доступом, Інтернет- банкінгом і, що найголовніше, за відсутністю валютного контролю. Управляти таким рахунком можна з високим ступенем оперативності, що особливо важливо при термінових розрахунках у ході торгівельних операцій.

Крім того, якщо ви придбали в Росії товар для його наступного експорту, то при придбанні товару на російську фірму виникає ПДВ, повернення якого виконується не відразу. Якщо ж ви зробите купівлю товару від імені вашої офшорної компанії, ви сплачуєте товар без нарахування ПДВ. До всього іншого, ви можете укласти з офшорною компанією договір на супровід вантажу, його охорону і т.п., та у такий спосіб додатково списати витрати з оподатковуваного прибутку російської фірми.


Імпортні операції

При імпортних операціях дана схема застосовується з точністю до навпаки.
Однак тут виникає дилема: з одного боку, завищення вартості ввезеного товару зменшує прибуток російського підприємства, але, з іншого боку, збільшується сума митних платежів.
У даній ситуації варто зробити деякі аналітичні й арифметичні дії, а саме, вивчити ставки податкових зборів і розміри мит. Після чого розрахувати найбільш підходящу ввізну ціну, що дозволить максимально заощадити на податках і митах.

Крім того, для зниження мита можуть використовуватися російські організації, що мають митні пільги, або залучити в ланцюжок операцій компанію, зареєстровану в країні, з якою в Росії є договір про запобігання подвійного оподатковування.

Перша офшорна компанія поставляє товар російській фірмі за мінімальною ціною. Відповідно, сплачуються мінімальні мита. Російська фірма поставляє товар другій іноземній компанії, з якою існує договір про запобігання подвійного оподатковування (наприклад Кіпр). Друга іноземна компанія реалізує товар за максимальною ціною, і платить пільговий податок у країні своєї реєстрації.

До імпортних операцій можна віднести й імпорт послуг. Офшорна компанія може надавати консалтингові, маркетингові, інформаційні, а також послуги з навчання російському підприємству. Російське підприємство, таким чином, має легальні підстави перемістити частину свого прибутку на рахунок офшорної компанії, тим самим зменшив свій оподатковуваний прибуток.

У торгівельних операціях може бути вигідним використання не тільки офшорних, але й оншорных структур (або їхніх комбінацій). Особливий інтерес у цій схемі представляють схеми використання компаній, зареєстрованих в Англії.

Припустимо, що англійська компанія буде здійснювати усі угоди не у свою користь, а на користь іншої компанії (наприклад офшорної), тобто між офшорною компанією й англійською компанією буде укладений агентський договір. У результаті застосування даної схеми (і в силу особливостей британського законодавства), оподатковуваним прибутком англійської компанії будуть обкладатися тільки отримані комісійні, розмір яких встановлюється в угоді між англійською компанією та офшорною компанією-принципалом.

Таким чином, всі транзакції (одержання й здійснення замовлень, виставлення рахунків, ведення бухгалтерії, одержання платежів і т.д.) будуть проводитися англійською компанією з доручення офшорної компанії.

У підсумку, увесь прибуток буде накопичуватися в офшорній юрисдикції, де вона підлягає оподатковуванню по ставці 0%. До того ж, ділові партнери, з якими буде співробітничати англійська компанія, не будуть мати уяви про те, що вона є посередником офшорної компанії.

До сказаного можна додати ще й той факт, що іноді, особливо це стосується деяких країн СНД, діяльність від імені іноземної компанії може істотно поліпшити ваш імідж. Та й західним партнерам завжди зручніше мати ділові відносини з компанією, що зареєстрована не в Росії.